Заходи

Мамо, тобі низесенько вклонюсь…

Ведучий 1. Свято жінок відзначають навесні, бо це пора року Пречистої Діви Марії, яка благословила у хресну путь свого сина – спасителя людства. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва та допомоги. Навесні, коли природа-мати виряджає свою доню – землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці і радості, люди висловлюють подяку жіночій самопожертві і відзначають Міжнародний жіночий День.

Ведуча 1.Найдорожчою людиною у нашому житті завжди була, є і буде мама. Із нею ми відкрили для себе світ. Перші кроки зроблено, тримаючись за мамині надійні  руки. Перша пісня – мамина, перше знайомство із квітами, птахами, книжкою подарувала мама. Першу іграшку подала мама і перша порада теж мамина. Наша мама найдорожча, найкраща і єдина. Мама ласкава, ніжна і добра. Вона завжди поруч.

Учень 1

Найкращі квіти хочеться

В цей день принести вам,

Найкращі всі слова,

Щоб більше линуло в житті пісень,

І лиш весна в душі цвіла.

Учень2

Хай радість осяває будні і свята.

Хай святістю зробиться доброта.

І щастя вам великого й багато

На довгі-довгі сонячні літа.

( Діти дарують мамам квіти)

( Звучить пісня « А сорочка мамина »)

Ведуча 2.Найніжніші, найсокровенніші, найкращі слова ми бережемо у свїй душі для мами. Ще у древні часи головним божеством була Берегиня – жінка, мати, яка оберігає свій рід, добробут сім’ї та народу.

Людство існує тому, що існує материнська любов.

Учень 3

За все, що, маю дякую тобі,

За все, що маю і що буду мати.

Ночами сняться зорі голубі

І вишні білі на причілку хати.

 

Учень 4

Тому, що сняться зорі голубі

І вишні білі на причілку хати.

Тому спішу подякувати тобі з

За все, що маю і що буду мати.

Учень 5

Нехай світанок цим весняним святом

Над цілим світом зоряно цвіте,

Хай сяє сонцем в серці слово – мати,

Таке незгасне, вічне і святе!

Разом:

І я спішу подякувать тобі

За все, що маю  і що буду мати!

Учень 6

Мамо, мамо нене прехороша,

Як загляну в очі я твої –

Затихає вмить страшна пороша,

І піснями линуть солов’ї.

Учень 7

Мамо, мамо ніжна моя нене,

Усмішка твоя – як сонце те,

Квіти квітнуть, листячко зелене, -

Яке щастя! Все навкруг цвіте!

Учень 8

Мамо, мамо, що мені ще треба?..

Хай живе у серці й не згаса

Колискова пісня й просінь неба,

І твоя нев’януча краса…

Разом:

І я спішу подякувать тобі

За все, що маю  і що буду мати!

Ведучий 2.Чоловік стає на коліна тільки в трьох випадках: щоб напитись із джерела, зірвати квітку для коханої і щоб вклонитися матері.

    І я низько вклоняюся вам, тому що ви – жінки. Це ваші руки  дають нове життя, це безсонні ночі роблять із безпорядних крикунів справжніх дівчаток і безстрашних хлопців. Це ваше велике терпіння, ваші руки і ваші серця виховують із дівчаток і хлопчиків прекрасних і благородних дівчат та юнаків. Це ваша турбота, ваша праця, ваша любов  благословляють їх на подвиги в ім’я життя на землі.

Ведудуча 2. Слово «мама» приходить на вуста промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні та світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю і вечірньою молитвою.

                    Молитва за матір

У мене – найкраща матуся,

За неї до Тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком

До Тебе, Небесна Ісусова Ненько.

Благаю у тебе від серця сльозами

Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку і болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам даруй силу.

Щоб діток зростила і вивела в люди,

Щоб ними раділа й пишалась усюди.

За це ми складаємо руки в долоні

До, тебе, Царице, на сонячнім троні!

( Звучить пісня «Чорнобривці»)

              Діалог з мамою

Розкажіть мені, мамо, про вишні…

Їх було так багато в саду?

Були, синку , морози невтішні,

А вони кого хочеш зведуть.

Розкажіть мені,  мамо, про зорі.

Чи такими були і колись?

А той, синку, хто виріс у горі –

Не часто на зорі дививсь.

Розкажіть мені, мамо, про долю.

Чи людині підвладна вона?

Наша доля, мій сину,  як море,-

Той пливе лиш, хто має човна.

Розкажіть мені, мамо, про  роки,-

Чи спливають помітно вони?

 

Роки, сину, помітні… допоки

Матерів пам’ятають сини.

Учень 9

Багато в світі різних слів

І різних виразів чимало,

Та  найласкавіше серед них

І найрідніше слово – мама.

Хоча б яку ти вибрав із доріг,

Хоча б якими ти пішов шляхами,

Та через терни горя і зневір

Ти повертаєшся до мами.

Учень 10

Це теплі руки і вуста,

Що так в дитинстві зігрівали,

Це ніжне серце, ніби птах,

Завжди з тобою мандрувало.

Спіши до неї крізь літа,

Шануй, люби, не дай тужити.

Бо лиш вона, і рідна, і свята,

З тобою вічно буде жити.

Разом:

І я спішу подякувать тобі

За все, що маю  і що буду мати!

Ведучий1. У гості до нас прийшли найулюбленіші для кожного з нас люди – наші бабусі. Вони – невтомні трудівниці, скарбниці мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів. Бабуся! Чи є у світі краща людина? Ні! Скільки вона пережила, але така ніжна і щира! Скільки вона недоспала ночей, голублячи нас – онучат. Подивімося у бабусині очі. Які вони щирі! У них не побачиш ні лукавства, ні хитрощів. Це погляд добра і любові.

Учень 11

Назбираю в лісі квітів сон-трави –

Дорога бабусю, літ за сто живи!

У моєму серці – слід твоїх пісень.

Я кажу: « Добридень! Добрий тобі день!..»

Учень 12

Бабусю кохана, голубко сивенька,

Добра вам зичу з цілого серденька

І щастя бажаю, й здоров’я міцного.

Прийміть ці бажання від внука малого.

Учень 11

Пахнуть руки твої огірочками,

Свіжовипраними сорочками.

Пахнуть рученьки ніжною ласкою,

Онучаток маленьких колискою,

Непомічені, вкрай натруджені,

Невідзначені, хоч заслужені.

Учень 12

Пробач мені, люба бабусе,.

Провини дитячі мої.

Люблю я тебе, моя рідна,

Ласкаві очі твої.

Учень 11

 Пробач мені, рідна, хороша

За біль, що тобі завдавав.

Хай в косах не віє пороша,

А квітами квітне весна.

Як виросту, люба бабусе,

Дороги твої я встелю

Квітками з весняного дива

За ласку й турботу твою.

Разом:

І я спішу подякувать тобі

За все, що маю  і що буду мати!

 Ведуча 1. Народ склав багато прислів’їв і приказок про матусю. Ось деякі із них.

-        Дитина плаче, а матері боляче.

-        У дитини пальчик заболить, а матері – серце.

-        Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде та скоро розтане.

-        Мене мати увесь вік дурила: казала битиме, а не била.

-        На сонці тепло, а біля матері добре.

-        Нема того краму, щоб купити маму.

( Звучить пісня «Мамо тобі низесенько вклонюсь» )

Ведучий 2. Ми прожили лише маленьку часточку життя, і, йдучи самостійно в цей бурхливий розквітлий вир, повинні взяти із собою тільки все добре. Людське, яке не заплямували наші бабусі, матері, адже людина повинна знати, звідки вона пішла в життя. Вона не має бути безбатченком, мати черству душу, бо черствість породжує зло, неприязнь, біду.

Ведуча 1. Шануймо наших матусь – так велить Книга Книг – Біблія. Шанування матусь – один із найсвятіших  обов’язків людини, оскільки діти завжди в неоплаченому боргу  перед матусями.

  У всіх піснях і закликаннях бачимо матір і порівнюємо її із зорею – образом незгасним, немеркнучим. Зорею, що світить звідусіль, з усіх доріг і відстаней. Адже тільки мати була, є і залишається для нас живим  символом рідного дому, рідної землі.

Учень 13

З роси, з води – на добру сотню літ

Людського щастя, благ людських по вінця.

Здоров’я шлем міцного, як граніт,

Щоб теплих весен сонячні промінця

Будили в серці ніжні почуття.

Учень 14

Щоб не торкалась скронь зими пороша,

Щоб ви пройшли через усе життя

Такі, як є привітні і хороші.

Учень 15

Ми раді, матусі, вас привітати.

Щастя й здоров’я в житті побажати,

Мирного неба і ясного сонця,-

Хай щедро і ясно вам світить в віконце.

Учень 16

Хай злагода й мир будуть у вас на порі,

А лихо нехай обминає поріг!

Хай діти й онуки шанують завжди,

А доля вам щедрі дарує плоди.

Учень 17

І то не біда – якщо сивина,-

Усмішки красу не затьмарить вона.

Бажаєм удачі, добра і тепла,

Незгоди людські хай не чинять вам зла.

Учень 18

І тільки все  добре в житті щоб велося,

Хай збудеться все, що іще не збулося!

Як сонце на небі щоденно сіяє,

Так щастя в житті вашім хай розквітає!

 

Учень 19

Як вода джерельна, будьте ви здорові,

Хай сміються очі, не хмуряться брови,

Хай живуть у серці почуття високі,

Хай вам дарує доля

Усі: Сто щасливих років

 Разом:

І я спішу подякувать тобі

За все, що маю  і що буду мати!

Ведуча 1. Дитина біля матері з першої хвилини життя. Вони розуміють один одного і без слів. Зараз ми в цьому переконаємося.

                       Конкурс «Покажи предмет»

Суть полягає у тому, що діти своїм мамам повинні рухами, мімікою показати тварину так, щоб вони назвали і впізнали її.

Мами показують дітям побутові предмети, а діти повинні відгадати.

 Ведуча 1.  Мама, так часто бачить свою дитину, що може все розказати про її зовнішність із закритими очима. Цікаво чи зможе вона впізнати її серед інших із закритими очима.

                        Конкурс « Впізнай, мене»

   Мамі закривають очі і вона мусить впізнати свого сина, серед інших дітей,  за дотиками до обличчя

     

    Ведуча 2. Рано вранці, коли ще всі сплять, не спиться лише мамі. Їй потрібно приготувати сніданок, розбудити своїх дітей, підготувати їм шкільну форму та багато іншого. А саме головне заплести косички і зав’язати бантики,для своїх дочок. Ну звісно,наші дівчата вже дорослі, з цим справляються самі, а цікаво, чи наші мами не забули. Як це робили щоранку.

                       Конкурс « Заплети косу»

 Чотири дівчини і чотири мами. Котра мама швидше заплете косу і зав’яже бант та і виграла.

Вручають мамам подяки і медалі.

(Звучить пісня «А ми бажаєм Вам добра» )

https://drive.google.com/drive/folders/0BzDX-85gN5_tTkM5X2tqUW9NWms